Роль батьків і вчителів у вихованні дітей у повісті Ніни Бічуї
Тема: Ніна Бічуя. "Шпага Славка Беркути". Повість про школу й проблеми дорослішання.Сюжет
Вікторина.
1. „Благородним розбійником”, народним месником називають у народній пісні (Устима Кармалюка).
2. Дівчина-легенда, пісні якої допомагали воїнам у захисті рідної землі (Маруся Чурай).
3. Дівчина з думи, яка визволила з неволі сімсот козаків, ризикуючи собою. (Маруся Богуславка.)
4. Письменниця зі знаменитої письменницької родини, яка, сама будучи постійно в скрутному становищі, допомагала іншим та підтримувала. (Леся Українка)
5. Над яким віршем якого письменника відбувся „суд”? (В. Сосюри „Любіть Україну”.)
6. Вірш „Зимовий етюд” належить (В. Підпалому).
7. Хто писав вільним віршем? (В. Голобородько.)
8. Про традиційний чоловічий танець гуцулів та асоціації, із ним пов'язані, писав сучасний письменник (В. Герасим'юк).
9. Янголи — це герої віршів сучасних митців (І. Малковича та Г. Кирпи).
10. Жовтень жовті жолуді несе у вірші (А. Мойсієнка).
11. Темної ночі приходять леви до героїв творів (Г. Кирпи та В. Чемериса).
12. Гроші більше за життя цінує (Герасим Калитка).
ü Робота з таблицею.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНИХ ТВОРІВ
Центральні проблеми | Твір, автор |
Людина в суспільстві, її знеосібнення | „Білий кінь Шептало” В. Дрозда |
Добро і зло, доцільність самопожертви | „Місце для дракона” Ю. Винничука |
Воля людини та можливості її здобуття | „Дорогою ціною” М. Коцюбинського |
Патріотизм та героїзм при захисті рідної землі | „Ніч перед боем” 0. Довженка |
Дорослішання, роль батьків у вихованні дітей | „Шпага Славка Беркути” Н. Бічуї |
ü Літературна вікторина.
Упізнайте літературного героя за його портретом.
1. — Хелло! А мене вам зараз представлять!.. Під час перерви вона сідала на учительський стіл, гойдала довгими ногами в строкатих панчохах і страшенно горда з загальної уваги, перелічувала усі свої таланти.
— А тоді, як я знімалась в кіно, режисер сказав, що я обов'язково стану кіноактрисою. (Ділі Теслюк із твору Н. Бічуї „Шпага Славка Беркути”.)
2. На свою біду ти побачив, що в неї гарні очі-оченята, такі жваві, й такі привабливі, і такі бездонні, що прямо диво дивне, як ти міг раніше на них дивитися і не бачити їх?.. Як ти міг раніше не бачити, що в неї тоненька шия..., важкі коси й довгі, примхливо вигнуті брови, тоненька, немов вирізьблена, фігурка й чарівна посмішка, що вона вся струнка, весела й швидка, як вогонь на сухій соломі? (Галя Козачок із твору В. Чемериса „Вітька + Галя, або Повість про перше кохання”.)
3. Ну як я можу допомогти цьому чоловікові? Ціною власного життя?.. А, зрештою, що мені чужі клопоти?.. Патріотичні почуття... що він мав на увазі? Яке я маю відношення до Люботина? Князь, звичайно, славний чоловік, але вмирати лише через нього якось не хочеться... От заради мого вчителя я б... І на муки... не те що... (Дракон Грицько з твору Ю. Винничука „Місце для дракона”.)
ü Завдання аналітичного характеру.
Назвіть образи героїв вивчених творів, які вам здаються суперечливими та неоднозначними, обґрунтуйте свою думку (Маруся Богуславка, Устим Кармалюк, Богдан Хмельницький, Герасим Калитка, Юлько Ващук, кінь Шептало, пан Лаврін, Грицько Причепа та ін.).
Тема. Просте неускладнене речення, розділові знаки у ньому
Основною синтаксичною одиницею є речення. За допомогою нього формується, виражається і повідомляється думка.
Речення – це одне або кілька слів, які виражають відносно закінчену думку.
Наприклад. А хмари бігли, хмари бігли і спотикалися об грім ( Л. Костенко)
Слова в реченні пов’язані за змістом і граматично.
Граматичний зв'язок здійснюється за допомогою закінчень і службових слів.
В усному мовленні на початок і кінець речення вказує відповідна інтонація.
Будь – яке слово може стати реченням, якщо його вимовити з певною інтонацією
Ознаки речення, які відрізняють його від словосполучення:
- Повідомлюване стверджується або заперечується, сприймається як реальне чи нереальне, можливе чи неможливе.
- Змістова та інтонаційна завершеність.
- Наявність граматичної основи.
Граматичну основу речення складають:
- Головні члени речення ( підмет і присудок)
Або
- Один головний член речення
Другорядні члени речення:
- Означення
- Додаток
- Обставина
Утворюють групу підмета і групу присудка
Наприклад.
У сонливій ранковій імлі озветься відлуння тривожне (Г. Чубач)
Усі речення залежно від мети висловлювання поділяються на:
Риторичні речення – це речення, які не вимагають відповіді, бо вона вже міститься в самому питанні.
Порядок слів у реченні
В українській мові порядок слів у реченні вважається вільним, тобто за тим чи іншим членом речення не існує суворо закріпленого місця.
Розрізняють два типи порядку слів у реченні:
- прямий
- непрямий
Прямий порядок слів вважається нейтральним і є характерним для офіційно-ділового та наукового стилів.
Непрямий порядок слів (інверсія) - основний зміст речення зберігається, але з’являються додаткові змістові відтінки, підсилюється виразність слів.
Порушення правил розташування членів речення може спричинити двозначність висловлювання.
Неправильно. Сашко виконав два дні тому записані вправи.
( незрозуміло, що було два дні тому – виконання вправ чи їх записування).
Правильно. Два дні тому Сашко виконав записані вправи .
Логічний наголос – це виділення більшою силою голосу найважливішого слова в реченні.
Наприклад. 1. Завтра відбудеться конкурс.
2. Завтра відбудеться конкурс
3. Завтра відбудеться конкурс.
Кінець речення – це сильна позиція для будь-якого члена речення, і найпростішим способом виділення якогось слова чи словосполучення є винесення його на останнє місце в реченні.
Види речень
Принципи розподілу | Види | Приклади |
За наявністю другорядних членів речення | Поширені (мають другорядні члени речення) | Ідуть теплі дощі. У лісі осінь. |
Непоширені (не мають другорядних членів речення) | Ідуть дощі. Осінь. | |
За складом граматичної основи | Двоскладні (граматична основа складається з підмета і присудка) | Ідуть дощі. |
Односкладні (граматична основа складається з одного головного члена речення) | Осінь. Люблю дощ. | |
За кількістю граматичних основ | Прості (мають одну граматичну основу) | Ідуть дощі. Осінь. |
Складні (мають кілька граматичних основ) | Ідуть дощі, гуляє осінь. |
Тест
Завдання. Установіть відповідність
| 1 | За метою висловлювання речення поділяються на… | А | Однорідними членами речення, звертанням, вставними словами, словосполученнями, реченнями, вставленими конструкціями | |
| 2 | За емоційним забарвленням речення бувають …. | Б | Прості, складні | |
| 3 | За будовою або кількістю граматичних основ речення є … | В | Узгоджені та неузгоджені означення, прикладки, додатки, обставини | |
| 4 | Просте речення може ускладнюватися … | Г | Розповідні, питальні, спонукальні | |
| 5 | Відокремленими членами речення бувають… | Д | Окличні, неокличні |
Прочитайте (прослухайте) матеріал про особливості інтерв’ю. Доповніть текст своїми прикладами. Напишіть план до прослуханого тексту.
Термін «інтерв’ю» в науці й журналістській практиці прийнято вживати у двох значеннях: метод збирання або поширення інформації.
Інтерв’ю (у першому значенні терміна) є головним методом отримання журналістом фактів, сутність якого полягає в здобутті новин і повідомлень завдяки усному спілкуванню кореспондента з політичним діячем, науковцем, спортсменом, артистом тощо.
Цей метод дає від 80 до 90 відсотків потрібної журналістові інформації. У цьому ракурсі вся журналістська робота — суцільне інтерв’ю.
Професійний журналіст мусить бути гарним комунікатором, адже його діяльність складається з розмов із людьми й описування (або викладу) почутого. До проблем творчості, майстерності журналіста входить не лише безпосереднє створення тексту, але й мистецтво збирати матеріал для нього, тобто мистецтво спілкування.
Інтерв’ю (у другому значенні терміна) є журналістським жанром, що представляє суспільно вагому новину у вигляді відповідей особи на запитання журналіста. Один із найпоширеніших серед великоформатних інформаційних жанрів як у пресі, так і в аудіовізуальних ЗМІ та Інтернеті. Журналістикознавці відзначають як позитивну загальну тенденцію сучасної журналістики — зміцнення інформаційної основи ЗМІ та посилення діалогічності. Інтерв’ю тут відіграє чи не найпершу роль, ставши домінуючим жанром на сторінках преси, в ефірі та Інтернеті, набуваючи форм розгорненого діалогу з аудиторією (численні ток-шоу, «прямі лінії», опитування тощо).
(За І. Михайлином)
Повне визначення інтерв’ю виглядає так.
Інтерв’ю — один з інформаційних жанрів журналістики та публіцистики, у якому подається вільний виклад розмови журналіста з особою, думки або коментарі чи враження якої з певних актуальних життєвих питань являють громадський інтерес і призначені для публікації у пресі, показу на телебаченні, трансляції по радіо, використання в Інтернеті тощо.
Перед ЗМІ постійно стоїть завдання сказати ширшій громаді те, чого вона не знає, не розуміє. І тому інтерв’ю має прямо і безпосередньо виконувати саме цю функцію. Журналіст, окрім оперативного поточного інформування про події, повинен постійно шукати і спонукати розкритися тих людей, які знають більше, уміють робити свою справу краще, ефективніше, ніж інші. Вони зазвичай рідко беруться за перо, не рвуться до мікрофона. Допомогти цим людям поділитися з іншими своїми думками та поглядами повинен журналіст, зокрема за допомогою інтерв’ю.
Відповідно до структури тексту відрізняють такі види інтерв’ю:
Інтерв’ю-монолог виглядає як відповідь-повідомлення чи заява у вигляді суцільної розповіді інтерв’юйованого у відповідь на питання, запропоноване журналістом, яке було сформульоване на початку матеріалу у вступі, разом із представленням співрозмовника й теми для обговорення. Текст — це потік мовлення однієї особи, яка сповідується, коментує щось, розгорнуто викладає свою позицію, міркує вголос тощо. Журналіст не втручається в цей потік прямої мови, дає можливість інтерв’юйованому висловитися.
Інтерв’ю-діалог—це бесіда за схемою «питання + відповідь». Журналіст одночасно з основними питаннями ставить співрозмовнику уточнювальні, додаткові питання, за їх допомогою спрямовує бесіду в потрібне русло, з’ясовує деякі нюанси, цікаві деталі, факти, що надає процесу розмови відповідної драматургії, інтонаційного багатства і робить матеріал розмови сюжетним, інтригуючим.
Інтерв’ю-полілог відтворює бесіду кількох співрозмовників, обмін думками трьох і більше людей на одну тему. Вони або доповнюють одне одного, або полемізують, спростовують сказане попередником.
Інтерв’ю-повідомлення — лаконічний виклад бесіди кореспондента з певною особою.
Інтерв’ю-зарисовка значно розширює текстові можливості журналіста: крім змісту бесіди, передбачається також розкриття обставин, за яких відбулася розмова. Під час бесіди журналіст може не лише ставити запитання, а й висловлювати свою думку, коментувати факти, про які йдеться, щось згадувати, проводити паралелі, давати короткі характеристики свого співрозмовника, кількома штрихами створювати його портрет, звертатися до читача (глядача, слухача).
Інтерв’ю-роздум — розгорнутий коментар компетентної особи до факту, події, проблеми тощо.
Інтерв’ю-анкетування (опитування) — масовий вид інтерв’ю, своєрідна заочна бесіда.
Дедалі поширенішим у журналістській практиці стає і так зване контрв’ю, або конфронтаційне інтерв’ю — дебати, сперечання, гостра дискусія двох або кількох співрозмовників, своєрідна словесна дуель, конфронтація учасників бесіди. Цей вид інтерв’ю дуже популярний у США та Великобританії, але останнім часом конфронтаційні інтерв’ю дедалі частіше з’являються і на українських телеканалах.
(За К. Афанасьєвою)
Прочитайте (прослухайте) фрагменти текстів. Визначте адресата мовлення та мету кожного висловлювання. З’ясуйте стиль мовлення. Відповідь обґрунтуйте.
Інтерв’ю з українською письменницею Оксаною Забужко
Про нову книгу та жанр книги-інтерв’ю
Сюжет, який прямо пов’язаний із сюжетом «Музею покинутих секретів», з’явився в Польщі, це пряма поява вже іншої книжки, над якою я працювала, чи радше співпрацювала із своєю співавторкою цілу зиму.
Сьогодні умовно перша публічна попередня презентація цієї книжки, яка ще не з’явилася друком і щодо якої у видавця з автором немає остаточної погодженості стосовно заголовка. Є попередній заголовок «Україна. Невивчений урок», але є стабільний і незмінний підзаголовок — «З Оксаною Забужко розмовляла Ізабелла Хруслінська», тільки все це треба перекласти польською мовою. Ця книга наступного місяця виходить у Польщі, не в останню чергу видавець забажав взяти на себе таке видання на хвилі польського успіху «Музею...». Але тут мені насправді хотілося розповісти про жанр цієї книжки, бо, на жаль, традиції нашої нон-фікшн ще слабо розвинені, у нас тільки зараз починають з’являтися тревелоги, у нас ще немає розвиненого жанру репортажу, у якому б зникала межа між журналістикою й літературою. Зокрема книжки-портрети, книжки-інтерв’ю також пишуть журналісти.
Жанр цей у Польщі дуже популярний. Коли з публічною особою (політиком, письменником, зіркою), цікавою публіці, розмовляє тривалий час журналіст, робить цілу серію інтерв’ю, на базі якої і з’являється книжка сторінок на 250. Це справді окрема секція у польських книгарнях поруч із жанром біографії. Наприклад, книжка тієї ж Ізабелли Хруслінської «Розмови із Софією Герц», це дружина і співробітниця редактора Єжи Гедройця паризького журналу «Культура», який відіграв важливу роль в історії польської еміграції, демократії та взагалі загальноєвропейського ліберального руху.
І ось такого ж формату у квітні вийде книжка «Розмови із Оксаною Забужко». Видавець нас із журналісткою просто зібрав докупи, винайняв на тиждень апартаменти в санаторії в старовинному замку, і ми там упродовж
тижня з ранку до вечора розмовляли на диктофон. Презентувати я її не буду. Зрештою це не мій текст, це мої думки та слова, але виклад польської журналістки Ізабелли Хруслінської. Виклад, під яким я підписуюсь. Новина для української публіки: видавець має в своїх планах обов’язковий переклад на українську до кінця року.
(Ізабелла Хруслінська)
Складіть текст уявного інтерв'ю з відомою людиною
V.Опрацювання навчального матеріалу.
1. Повідомлення учнів:
Повідомлення першого учня .
Біографічна довідка
Валентин Лукич Чемерис народився 8 липня 1936 року в селі Заїчинці Семенівського району Полтавської області. З 1953 року жив і працював у Дніпропетровську. 1971 року закінчив Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. О. М. Горького. Працював у радгоспі, на низці підприємств Придніпров'я, в редакціях обласних газет, видавництві «Промінь». 1989– 1993 рр. — голова Дніпропетровської організації Спілки письменників України, працював в Адміністрації Президента України головним консультантом Президента з питань літератури (1993–1994).
1996–2000 рр. — секретар Національної Спілки письменників України, член її Президії і Вищої Ради.
Нині живе в Києві. Багато років працював у редакції газети «Літератур-на Україна» заступником головного редактора й завідуючим відділом сати-ри «Вишняк». Уклав 4 збірки антології українського сміху «З ким сміється Україна».
Нагороджений орденами рівноапостольного князя Володимира Вели-кого (І, ІІ, ІІІ ступенів), святого архистратига Михаїла, Св. Кирила й Мефодія, Андрія Первозванного ІІ ступеня, Почесною грамотою і медаллю Кабміну України та іншими відзнаками. Заслужений працівник культури України.
Повідомлення другого учня.
Творчий доробок
В.В.Чемерис починав як сатирик-гуморист. Видав вісімнадцять книг веселого жанру (всього в нього вийшло більше п'ятдесяти). Серед них — «Царська охота», «Вибори таємного агента», «Як стати щасливим», «Вуса № 3» (свого часу були відзначені журналом «Перець»). За що автор отримав премію ім. Остапа Вишні, ім. Степана Олійника, ім. Ф. Ф. Маківчука, він лауреат веселої премії Одарки та Карася, що її присудила газета «Молодь України».
Писав він і у жанрі історичні романи , повісті, оповідання: «Ольвія» (чотири перевидання), «Фортеця на Борисфені», «Смерть Атея» (літературна премія ім. Д. І. Яворницького), «Генерали імперії», «Ордер на любов» (Міжнародна премія Українського козацтва «Лицарське перо», 2008).
В його доробку є і детективно-пригодницькі книги: «Убивство на хуторі бі-ля Диканьки» (літературно-мистецька премія ім. І. Нечуя-Левицького), «День Ворона», «Тайна Агати Крісті», «Таємнича пригода на Орілі», «Золотий саркофаг»; і фантастика: роман «Приречені на щастя», «Білий корал де-тективу», «В сузір'ї Дракона», «Феномен Фенікса» тощо.
Значне місце займають і твори із сучасного життя: оповідання, повісті. «Державна коханка» (Премія ім. Ю. Яновського за кращі оповідання»), романи-есе: «Сини змієногої богині», «Президент», «Голгофа українського православ'я», «Бомба для патріарха»
2. Робота з підручником.
А) Доповнення відомостей про особистість письменника;
Б) Виразне читання І умовної частини твору В. Чемериса «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання».
(Розділи «Ех Вітько, Вітько!..», «Творчі муки Федька Котигорошка», «І куди тільки техніка дивиться!..» (вибіркове читання), «Серенада» (читання в особах).)
3. Літературна вікторина «Чи уважний ти читач?»
1).Яке прізвисько було у Федька? (Жучок)
2). Ким працювала сестра Котигорошка? (Бібліотекарем)
3). Як запропонував освідчитися Вітьці — Галі, Федько? (заспівати серенаду)
4). Де взяв сомбреро Федько? (На опудалі діда Свирида)
5). Для кого співав серенаду Вітька? (Для баби Хіврі)
6). Що пообіцяла купити Федьку Галя, за зізнання, кого кохає Вітька? (Халву)
7). Чому Юрко пішов в секунданти до Петра Білого? (Бо винен був 15 коп.)
8). Кличка бугая, який змусив Причепу видряпатися на телефонний стовп. (Кордебалет)
9). Чий тин загорівся? (Пріськи Деркач).
10).Що зірвало поцілунок? (Деренчання будильника)
4. Словникова робота, обмін враженнями про прочитане.
5. Евристична бесіда
1. Що таке дуель? Коли і з якої причини до неї вдавалися?
2. Яка роль секунданта в цій справі?
3. Які універсальні ліки від усіх хвороб були в матері Вітьки?
4. Що поєднувало Вітьку й Галю в ранньому дитинстві?
5. Опишіть Галю за спогадами Вітьки.
6. Яке основне захоплення було в Федька Котигорошка?
7. Який спосіб освідчення дівчині запропонував Федько своєму товаришеві?
8. Чим закінчилася історія із серенадою?
VІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК
Смішне й сумне в повісті «Вітька + Галя…»
Смішне
Сумне
Наслідування Федьком книжних романів, комічні ситуації із серенадою, листом до редакції, приворотним зіллям та ін.
Стан побутового обслуговування на селі; бідність селян; обмежені можливості культурного розвитку, дозвілля; виготовлення небезпечних іграшок та їхнє використання; обмундирування міліціонерів
|
Правила |
Приклади |
|
1. Відокремлюються обставини, вира-жені: - дієприслівниковими зворотами; - одиничними дієприслівниками, що виражають додаткову дію або час,
причину, умову; - іменниками з прийменниками, які починаються словами незважаючи
на, всупереч, наперекір, попри. 2. За бажанням автора можуть відок-ремлюватись обставини, що починаю-ться
словами у зв’язку з, залежно від, на
відміну від, внаслідок, завдяки, за
браком. 3. Якщо дві обставини, виражені дієприслівниковими зворотами, з’єднані
єднальними сполучниками, то між ними кома не ставиться. 4. Якщо перед дієприслівниковим зворотом чи одиничним дієприслівником
стоїть сполучник (крім а, але, та),
то після нього ставиться кома. 5. Якщо сполучники а, але, та належать
до складу дієприслівникового звороту, то кома після них не ставиться. Але якщо вони виконують властиву їм синтаксичну функцію в реченні, то
після них ставиться кома. Не відокремлюються обставини, виражені: - одиничним дієприслівником, що виражає спосіб дії; - дієприслівниковим зворотом фразеологічного типу; - дієприслівниковим зворотом, який починається підсилювальною часткою; - дієприслівниковим зворотом, який приєднується єднальним сполучником з
попередньою однорідною невідокрем-леною обставиною. |
Вона пройшла повз нього, тримаючи на вустах посмішку, якої
він не міг витримати (В. Ш.). Ляля ласкаво поклала йому на плечі руки і, нахилившись, зазирнула
хлопцеві в обличчя (О. Г.). Ждан, незважаючи на молодість, мав тверезий, розсудливий
розум...(В.Мал.). Учасники повинні поділитись на три партії, залежно від уміння
бігати (М. Тр.). Все раптом починало сяяти, переливаючись на сонці і
граючись його променями (В. Ш.). Над висотою ракети хотіли сягнути неба, і, знесилившись,
гнулися, і вмирали, розсипаючись холодним сяйвом (О. Г.). Хлопець піднімався вгору, а повернувши ліворуч, зупинився. Кудлата постать виросла перед Михайлом, сахнулася вбік, але, впізнавши
його, зупинилась (В. Ш.). Бійці сиділи деякий час задумавшись (О. Г.). Мати не звикла сидіти склавши руки. Присутні почали розходитись і не дочекавшись закінчення зборів. Чоловік щось промовив тихо і не підводячись з місця. |
Запишіть речення, виділяючи комами відокремлені додатки.
1. Абсолютна більшість крім самого стрільця була тієї думки, що звір, злякавшись, сховається (М. Тр.). 2. Скільки пам’ятала себе Олександра – це була перша Меланка, коли на столі її лежали замість високих пшеничних паляниць на опарі та вареників ячні пироги з немащеною картоплею (Л. Ян.). 3. Розвідники доповіли, що гітлерівці зірвали у Відні всі мости через Дунай за винятком одного, замінованого (В. Логв.). 4. Як їй було вісім років, помер батько, а на дванадцятому вона вже нікого не мала опріч хазяїв (М. Коц.). 5. Гордій глянув на хлопця, в його, як терен, чорні очі і замість посміхнутися нахмурився. 6. Всі вони за винятком Орисі, яка закінчила школу два роки тому, перейшли у дев’ятий клас. 7. Байда не почував себе тут приблудою і крім добра нічого більше не бажав людям (Д. Б.). 8. Жилава, суха, маленька, як гачок, вона вела всі господарські справи, ніколи не втомлюючись, ніколи не хворіючи, ні про кого опріч себе не забуваючи (О. Г.). 9. Вони постояли над водою, напоїли коней і, пересвідчившись, що на переправі крім них нікого не видно пустилися перебродити Дніпро (В. Мал.). 10. Дикі качки крім базару водяться ще на лугових озерах та очеретах і тихих-тихих плесах на річках (О. Вишн.).
\
Тема: Юрій Винничук. "Місце для дракона". Проблематика твору: роздуми про добро і зло, вірність і зраду, доцільність самопожертви.
Тема: Розділові знаки при вставних словах
Виконувати раніше вказані вправи.
07.04.2020 р.
Тема: Узагальнення і систематизація вивченого з теми "речення із звертаннями і вставними словами (словосполученнями, реченнями).
3. У якому реченні звертання має ще й оцінну функцію?
4. Яке значення передають перелічені вставні слова: дивна річ, на щастя, як на гріх?
5. У якому реченні допущено помилку у виділенні звертання? А Гей, нові Колумби й Магелани, напнемо вітрила наших мрій! (В. Симоненко).
6. У якому реченні допущено помилку у виділенні вставного слова?
Виконати синтаксичний розбір одного із речень тесту (за власним вибором).
09.04.2020 р.
14.04.2020 р.
14.04. 2020 р. (укр.літ.)
Переглянувши відео і вивчивши правила, виконайте дві наступні вправи (завдання взяті з джерела:
https://edufuture.biz/index.php?title=Відокремлені_й_невідокремлені_означення,_способи_їх_вираження._Розділові_знаки_в_реченнях_з_відокремленими_означеннями).
Розподіліть на групи й запишіть послідовно речення залежно від умови відокремлення означень: а) означуваним словом є особовий займенник; б) відділені від означуваного слова іншими членами речення; в) поширене означення після означуваного слова. Розставте пропущені розділові знаки, підкресліть означувані слова як члени речення.
1. Все місто спить суворе й мовчазне (Л. Костенко). 2. Ген килим витканий із птиць летить над морем (Л. Костенко). 3. Сам лагідний сумирний він давно не міг зрозуміти, від чого все те лихе (С. Черкасенко). 4. Наснились сині проліски мені, і я щаслива плакала вві сні (І. Христенко). 5. Оточена зеленим шумовинням в кущах розлогих дикої тернини стоїть похила хата лісникова (А. Малишко). 6. Стоїть старе гетьманське місто Глухів позбавлене і слави і краси (Ю. Мушкетик ).
Ключ. Замініть послідовно номери виписаних речень буквами: 1 - т, 2 - о, 3 - о, 4 - с, 5 - р, 6 - г. Якщо ви правильно виконали завдання, то із букв прочитаєте назву українського міста.
Випишіть речення з відокремленими означеннями, розставляючи пропущені розділові знаки. У виписаних реченнях підкресліть відокремлені означення й означувані слова як члени речення. Поясніть вивчені пунктограми.
1. Занесена вгору з мечем рука боярина вже втомилась, і він її важко опустив (Р. Іванченко). 2. А ліс, як дрейфуюча шхуна, скрипів у льоди закутий (Л. Костенко). 3. Подвір'я дрімає сонне й порожнє (О. Гончар). 4. Смутний і виснажений став він підніматись на гору вузькою вулицею, запорошеною кам'яним вугіллям (І. Микитенко). 5. Завіяні снігом вітрила звисали, як біла гречка (Л. Костенко). 6. Прикмета червня - найкоротша ніч замріяна казково-загадкова (В. Скомаровський). 7. Маленькі вікна завжди без шибок були над самою землею (Петро Панч). 8. Непорушно стоять дерева загорнені в сутінь рясно вкриті краплистою росою (М. Коцюбинський)
16.04.2020 р.
Тема: Володимир Дрозд "Білий кінь Шептало". Проблема людини в суспільстві, її знеособлення, свободи і неволі, особистості й натовпу, дійсності та мрії.
21.04.2020 р.
Тема : В.Дрозд "Білий кінь Шептало". Алегоричність образу коня Шептала. Життєвий вибір сучасної людини, її можливість зберегти свою індивідуальність.
Відповідати на запитання, що містяться у підручнику (усно).
Тема: Конспект прочитаного науково-навчального тексту, тематичні виписки.
Текстуальний
|
Вільний
|
Змішаний
|
Послідовний виклад основних думок тексту словами автора
|
Послідовний виклад основних думок тексту своїми словами
|
...
|
Тема: Відокремлені прикладки
https://disted.edu.vn.ua/courses/learn/4991
Перейдіть, будь ласка, за цим посиланням (скопіюйте і зробіть запит пошуковій системі) і виконайте завдання усно.
30.04.2020 р.
Тема : Юрій Винничук. "Місце для дракона". Парадокс: дракон Грицько - поет і християнин. Підтекст твору, алегоричність образів дракона Грицька, Пустельника та князя.
Устименко Ангеліна
ВідповістиВидалитиЯке домашнє завдання на цей тиждень?
Виконуйте, будь ласка, завдання, розміщені на цій сторінці. Чи правильно буде розподіляти їх на класні і домашні, якщо виконуєте всі вдома і самостійно? Я вважаю, що всі ці завдання домашні. Заходьте на сторінку у день, коли мав бути урок. Завдань на весь тиждень немає.
Видалити