Контрольний письмовий твір-роздум на морально-етичну тему в публіцистичному стилі
https://docs.google.com/document/d/1YYZu_BvPpkkszVxzPXHMKeWLkj-w_I1g_oNWszx4wLk/edit?usp=sharing
3. "Доля"
- Прочитайте вірш ст. 239(підручник)
- Опрацюйте ст. 239-240
- Опрацюйте теорію літератури ст. 241-242 (виписати виділені поняття)
ВАРІАНТ 1
Завдання 1-4 мають по чотири варіанти відповідей, із яких лише одна правильна. Виберіть правильну відповідь і позначте її.
- 1 Безсполучниковим складним є речення
А А дівча тим часом росло, і якось нараз довідалося все село, що це Петруня — лісникова дочка.
Б Ще після війни люди возили з глинища глину на дахи: світло-жовту, червону, білу.
В 3 полтавської Богданівки, з біленької селянської хати рушила у світи творчість народної художниці Катерини Білокур, пішла до людей її малярська поезія, сповнена якоїсь майже магічної сили, майже фантастичної краси.
Г Якби голос ніжний, тихий, любий запунав — на хвилину б, може, лихо він тяжке приспав.
- 2 Безсполучниковим складним з однорідними простими реченнями є речення
А Ми думаєм про вас — і тому наші руки не в’януть біля плуга і станка.
Б Ще раз постукала у вікно — в господі нічого не зворухнулось.
В У такі ночі довго хвилюється серце косаря: йому згадується літо.
Г Тепер ніби все з’ясовується: Кий — це той, хто разом із братами заснував наше місто, від його імені пішла й назва.
- 3 Безсполучниковим складним з неоднорідними простими реченнями є речення
А Прощання перейде колись у картини мої, розлука зів’є собі гніздо в моєму серці.
Б Стоїш високо — не будь гордим, стоїш низько — не гнися.
В Я знаю: кожній дитині потрібна ласкава увага батьків.
Г Життя коротке — мистецтво вічне.
- 4 Складається з трьох простих речень безсполучникове складне речення
А Сашко навшпиньках зайшов у свою кімнату, хутко ліг, заплющив очі: у синьому океані біля його хати повз грушу пропливали білі айсберги.
Б Гарячою зеленою барвою горить на сонці ячмінь, широко стелиться килим ясно-зеленого вівса, далі, наче риза рути, темніє просо.
В Берег наближався, ліс виростав, і намети в затінку дерев збільшувалися.
Г Блакить мою душу обвіяла, душа моя сонця намріяла, душа причастилася крутості трав — добридень я світу сказав.
Завдання 5-7 мають по п'ять варіантів відповідей, із яких лише одна правильна. Виберіть правильну відповідь і позначте її.
- 5 Необхідно поставити кому між частинами безсполучникового складного речення(розділові знаки пропущено)
А Рада б зірка зійти чорна хмара заступає.
Б Раптом Сіроманець заліг з горба вітер доніс йому запах дикого звіра.
В По дорозі косарі гомоніли про різне злазили з воза перед калюжами й на гору потім сідали і я знов бачив навколо себе їх велетенські спини.
Г У груші був тоненький голосочок вона в дитинство кликала мене.
Д Немає нічого страшнішого за невідомість тоді кожна хвилина видається вічністю.
- 6 Необхідно поставити двокрапку в безсполучниковому складному реченні(розділові знаки пропущено)
А Зайде сонце Катерина по садочку ходить.
Б Сонце високо косарі далеко коси дзвенять коні пасуться.
В Люди кажуть земля прогрілася аж до материка.
Г Багато снігу багато хліба.
Д Настало літо настали й жнива.
- 7 Необхідно поставити тире в безсполучниковому складному реченні(розділові знаки пропущено)
А Вона подивилась на сина і не пізнала його перед нею стояла сувора і без кінця далека їй людина.
Б Поглянь у себе море там вирує міниться і грає.
В Мало прожити життя треба життя зрозуміти.
Г Мені снилось я мельник в старому млині.
Д Мені відкрилась істина печальна життя зникає як ріка Почайна.
— Прочитайте текст, виконайте подані після нього завдання 8-9, які передбачають вибір речення, що містить певне мовне явище (розділові знаки пропущено). Виберіть правильні відповіді (їх може бути одна, дві, три або чотири) і позначте їх у таблиці знаком X.
(1) Нарешті однієї ночі підморозило. (2) Стати на лапи Сіроманець не зміг безсилі лапи вже не носили його. (3) Вовк ліг на спину і покотився з горба покотом.
Сіроманець уже не котився його котив вітер.
Уночі подув такий степовий надлиманський вітер що захиталися навіть скирти.
(6) Вовка захопило в лісосмугу і він обійняв лапами якусь деревину навіть учепився за неї зубами але вітер відірвав його від неї.
(7) Сіроманця котило на вогні великого висілка він нічого не міг удіяти вітер здував його знесиленого і робив своє... (За М. Вінграновським).
- 8 Тире необхідно поставити в реченні
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
- 10 Визначте, будові якого з речень відповідає така схема:
- [ ],[ ].
А В неї запаморочилась голова; вона крикнула і трохи не впала на місці (І. Нечуй-Левицький).
Б Варвара заворушила пальцями, повернула очима; на їй убрання замаяло (І. Нечуй-Левицький).
В У степу було тихо: блищали од сонця стерні і ковила понад шляхом, сріблилася важка, обвішана разочками роси павутина (Гр. Тютюнник).
Г Брязкали сталевими тарелями вагонні буфети, перегукувалися дударі-стрілочники, сюрчали у свої сюрчки й вимахували ліхтарями зчіплювачі вагонів, видзвонювали молоточками по колесах обходчики поїздів... (Гр. Тютюнник).
- 11-12 Складіть і запишіть твір-роздум (120-150 слів) «На порозі зрілості», використовуючи безсполучникові складні речення. Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі докази, що найкраще аргументуватимуть ваші міркування. Проілюструйте ваші думки посиланнями на приклади з художньої літератури, історичні факти або випадки з життя. Зробіть висновки.
ВАРІАНТ 2
Завдання 1-4 мають по чотири варіанти відповідей, із яких лише одна правильна. Виберіть правильну відповідь і позначте її.
- 1 Безсполучниковим складним е речення
А Ріка спокійно відходила вдаль, і була в ній тиха задушевність і сторожка жура.
Б Я дивлюся в вічі — і скорботи листя опада на дно душі.
В Несуть пани осавули козацькую збрую: литий панцир порубаний, шаблю золотую.
Г Сонце вставало — скрізь на небі чисто, де-не-де хмарка гуляла на волі, тихо в діброві — тільки ледве листом щось промовляє висока тополя...
- 2 Безсполучниковим складним з однорідними простими реченнями є речення
А Сирота Ярема, сирота убогий: ні сестри, ні брата, нікого нема.
Б Опеньки з’явилися — літо скінчилося.
В Учора се була казка — сьогодні дійсність.
Г Вірю: з каменю б’є джерело.
- 3 Безсполучниковим складним з неоднорідними простими реченнями є речення
А Дощ поступово затихає; навколо світлішає.
Б Літа орел, літа сизий попід небесами, гуля Максим, гуля батько степами, лісами.
В Вам страшно — геть ідіть з дороги.
Г Життя прожити — не поле перейти.
- 4 Складається із чотирьох простих речень безсполучникове складне речення
А Сіється, сіється сніг скрізь на безмежжі доріг, вітер заводить в гаю пісню журливу свою.
Б Ходять хмари, ходять хвилі на північнім небосхилі, чорні хмари непрозорі затулили ясні зорі; все заснуло в сірій млі; ніч царює на землі.
В Повечорів мій день, туман поле ясне укриває, я дивлюсь, хвилюючись навколо, — мені треба поспішати.
Г Трамонтан дмухав з берега, був місяць січень чи лютий, море замерзло на сотню метрів, на морі розходилися хвилі, на обрії вони були чорні з білими гривами, добігали до берега напроти вітру, вітер збивав з них білі шапки.
Завдання 5-7 мають по п'ять варіантів відповідей, із яких лише одна правильна. Виберіть правильну відповідь і позначте її.
- 5 Необхідно поставити кому між частинами безсполучникового складного речення(розділові знаки пропущено)
А Горобця боятися проса не сіяти.
Б Виглядай мене в віконечко незабаром я прийду.
В Мені здається час уже не йде спинився і завмер.
Г Попрощалось ясне сонце з чорною землею виступає круглий місяць з сестрою зорею.
Д На спорожнілій площі сумують голуби їхні доглядачі простилися з ними.
- 6 Необхідно поставити тире в безсполучниковому складному реченні(розділові знаки пропущено)
А Я додам вам раду щиру і при щасті майте міру.
Б І тільки верби знатимуть старі киян хрестили в ній а не в Дніпрі.
В Доглядатимеш сад матимеш плоди.
Г Дивіться хмари вже в огні.
Д Настало літо настали й жнива.
- 7 Необхідно поставити двокрапку в безсполучниковому складному реченні(розділові знаки пропущено)
А В журбі я сонцю не радію в сльозах не бачу я весни.
Б Щедро даєш щедро повернуть.
В Я знаю моя Україна воскресне на поклик добра!
Г Погасив світло знов ось тобі й ніч.
Д Вивчив слово знайдеш дорогу.
— Прочитайте текст, виконайте подані після нього завдання 8-9, які передбачають вибір речення, що містить певне мовне явище (розділові знаки пропущено). Виберіть правильні відповіді (їх може бути одна, дві, три або чотири) і позначте їх у таблиці знаком X.
(1) А на Десні краса. (2) Лози висип кручі ліс все блищить і сяє на сонці. (3) Стрибаю я з кручі в пісок до Десни миюся п’ю воду. (4) Вбігаю в ліс гриби. (5) В озері воду скаламучу риба. (6) Після косовиці починаємо гребти сіно гуртом і потроху міняється світ наш чарівний. (7) Батько дід і дядько стають чомусь мовчазними і збентеженими якась підозра з’являється в очах вони починають ділити копиці (За О. Довженком).
- 8 Тире необхідно поставити в реченнях
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
- 9 Двокрапку необхідно поставити в печенні
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
- 10 Визначте речення, якого стосується подана синтаксична характеристика.
Складне безсполучникове речення, складається із двох простих, що виражають причиново-наслідковий зв’язок.
А Климко розворушив палицею багаття — з нього викотилися дві чорні, як вугілля, картоплини (Гр. Тютюнник).
Б Одразу ж за вибалком на пагорбі починалося якесь містечко: чепурні, вистелені бруківкою вулиці, білі будиночки в невеличких пожовклих садках, далі — грибок водокачки, клубчасті дими понад нею; тоненько, коротко свиснув паровоз-«кукушка»... (Гр. Тютюнник).
В Над яром стояла чорна ніч, тільки багаття на березі осявало траву й пісок червоною загравою (І. Білик).
Г Богдан зайшов, мати встала з лави й незвично клопітливою ходою подалася геть (І. Білик).
- 11-12 Складіть і запишіть твір-роздум (120-150 слів) «Річка мого дитинства», використовуючи безсполучникові складні речення. Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі докази, що найкраще аргументуватимуть ваші міркування. Проілюструйте ваші думки посиланнями на приклади з художньої літератури, історичні факти або випадки з життя. Зробіть висновки
Трагедія жінка-матері, боротьба за своє материнство,жорстокість народної моралі ("У нашім раї на землі..."). Наскрізний ліризм творів Т.Шевченка про жіночу долю
Образ, характеристика Катерини ."Катерина", Тарас Шевченко
- В центрі твору — селянська дівчина Катерина. Вона настільки чесна і благородна, що навіть не підозріває в особі офіцера негідника, вона цілком довіряється йому і тому гине. Почуття її природні, звичайні і змінюються залежно від тих ситуацій, у які вона потрапляє. Внутрішній світ Катерини ясно виявлений у її поведінці: весело їй — вона співає, тяжко — вмивається сльозою.
Образ Катерини — вродлива селянська дівчина. У неї чорні брови, карі оченята, біле личко — як квітка в полі, рученьки. Тарас Шевченко використав епітети і порівняльні характеристики для змалювання портрета своєї героїні поеми "Катерина". Але його найбільше цікавлять її моральні якості.
За вдачею Катерина щира, довірлива. Її серце відкрите до людей, як квітка до сонця. Тому вона «полюбила москалика, як знало серденько»: щиро, вірно і глибоко. Щирість — провідна риса її вдачі.
Катерина весела, ніжна у ставленні до коханого. Кохання ще повніше розкриває її благородну натуру. Сама чесна, вона вважає таким і обранця свого серця і віддається йому, бо вірить, що він одружиться з нею.
Катерина щиро полюбила москаля, а він її зрадив. Вона довірила йому свої дівочі почуття, а він - насміявся. Вона горнулася до нього, а він - відцурався. Поет гаряче співчуває їй.
Катерина — людина кришталево чистої, безкорисної душі. Тільки одному довірила вона свої почуття. Але глибоко помилилася, полюбивши того, хто не вартий великої любові. Дівчина занапастила свою долю, знеславила себе і батьків, а тепер свій "гріх" мусить спокутувати.
У кожній деталі образу героїні розкривається якась сторона його, як цілого, і навпаки — сукупність усіх деталей дає цільний образ страдниці, жертви панської розпусти.
Загибель героїні — не випадкова. Вона стала жертвою розпусти панів. Самогубство Катерини — причина соціальна.
Домашнє завдання. Скласти власний твір. Роботу записати і надіслати на електронну адресу вчительки ( або надіслати відео у вайбер, можна і розповісти під час відеодзвінка)
Правила складення резюме:
Не встановлено суворих вимог щодо розташування реквізитів резюме, але одним з найпоширеніших є зразок, коли подається:
Реквізити:
- Назва документа.
- Прізвище, ім'я та по батькові особи, яка складає резюме.
- Контактна інформація
- Мета складання резюме.
- Досвід роботи.
- Освіта.
- Вміння та навики.
- Дата.
Прочитайте зразок резюме, визначте наявні в ньому реквізити. Складіть власне резюме за зразком
РЕЗЮМЕ
Світницька Раїса Анатоліївна
м. Славута, вул. Ізяславська, 15, кв. 14
телефон: 7-26-15
електронна пошта: ...
м. Славута, 17 вересня 1989 року
заміжня, має 3-річну доньку
перекладач
2006-2011 — Рівненський державний гуманітарний університет, факультет іноземних мов, кваліфікація — викладач англійської та німецької мов;
2011-2014 — працювала перекладачем на заводі «Будфарфор». Перекладала технічні інструкції; 2014-2016 — працювала в Славутській загальноосвітній школі № 5 на посаді вчителя англійської мови.
- 12. 2017 р.Р. А. Світницька
Запишіть у дві колонки слова: 1) які пишуться через дефіс; 2) які пишуться разом.
Унтер\офіцер, вакуум\апарат, соціал\демократ, само\хід, ячміно\житній, вербо\ліз, кисло\солодкий, овоче\сховище, єдино\початок, олійноково\слобідський, м'ясо\молочний, право\бережний, обл\виконком, учитель\фізик, південно\східний, олійно\екстракційний, дизель\мотор, віце\призедент, воле\любний, індо\китайський, радіо\фізичний, яйце\подібний, історико\культурний, розтяг\стиск, їдальня\зимівниця.
Ключ. Підкресліть першу букву - прочитаєте народну мудрість.
Перепишіть, вставляючи пропущені літери та знімаючи риски. Поясніть написання НІ.
1. (Ні) що (ні) коли (не) м..нає марно (Б. Олійник). 2. Отам лиш, де Господь тебе посіяв, ро..квітнуть мус..ш, більше (ані) де (Л. Степовичка). 3. (Не) зможу (ані) кроку я по чужій землі - (не) виж..ве душа (Ю. Каплан). 4. (Не) хочу я (ні) вічності, (ні) слави (Л. Костенко). 5. Величі справжній не треба сп..ратись на плечі (ні) кчем (В. Симоненко). 6. (Ні) де не видно було (ні) ж..вої душі (І. Нечуй-Левицький). 7. Хто хоче жить, (ні) коли (не) помре (В. Симоненко).





Префіксальний творення похідних слів за допомогою префікса | писати – списати; зелень – прозелень |
Суфіксальний творення похідних слів додаванням суфікса | вірний – вірність; вік – вічний; крига – крижина |
Суфіксально-префіксальний творення похідних додаванням до твірної основи префікса і суфікса | дорога – подорожник; берег – прибережний |
Постфіксальний творення нового слова тієї самої частини мови з новим лексичним значенням за допомогою постфікса, який приєднується до твірного слова | хтось, який-небудь, що-будь, якось-то, бачитися |
Безафіксний творення нового слова без участі суфікса і префікса | великий – велич; відбирати – відбір; вигукувати – вигук |
Осново- і словоскладання, абревіація різні типи складання основ, унаслідок чого постають складні і складноскорочені слова | всюдихід, книгодрукування; місто-герой, салон-перукарня; спортзала, юннат, ВНЗ (вищий навчальний заклад) |
Флективний творення похідних за допомогою флексії (закінчення) | Мирослав – Мирослава; золото – золотий; сто – сотий |
Морфолого-синтаксичний слово набуває нового лексичного значення внаслідок переходу з однієї частини мови до іншої | учений (який?) хлопець – молодий учений (хто?); черговий (який?) учень – черговий (хто?) станції |
Лексико-синтаксичний поступове зрощення синтаксичного словосполучення в одне слово | сімдесят, сьогодні, добраніч, вічнозелений, швидкоплинний, високоповажний, Товчигречка, Білгород, Вернидуб, люби-мене |
Лексико-семантичний переосмислення лексичного значення вживаних у мові слів | вечірній Київ – „Вечірній Київ” (газета); біла церква – Біла Церква (місто); столичний район – маргарин „Столичний”; гетьман України – квартет „Гетьман” |
Доберіть синоніми до груп слів. Поруч запишіть антоніми
Через помилку — помилково; як звичайно — ... ; через непридатність — ... ; кожної суботи — ... ; входити (у дрібниці) — ... ; сповіщати — ... ; другого дня — ... ; термін — ... ; вносити — ... ; позаторік — . . .
Поясніть лексичне значення фразеологізмів
З легкої руки, злий на язик, п'яте колесо до воза, від серця одлягло, влучати в яблуко, викинути з голови, крізь землю провалитись, на ноги поставити, сісти на мілину, терпець урвавсь, теревені правити, збити з пантелику, ні за холодну воду братися, облизня піймати, пороги оббивати.
Виразно прочитайте. Назвіть загальновживані слова і слова обмеженого вжитку
Вона вся з гомону полів, лісів і морів отчої землі, мережана сходом і заходом сонця, гаптована сяйвом місяця, зірок і переткана калиною, барвінком і вишневим цвітом; кожна її ниточка вимочена в Дунаї, криницях і струмках людської звитяги. Вона з голосу тура, мисливським сурем, скрипу дерев'яного рала, крику погонича, стогону вола в борозді (За Б. Харчуком).
Аргументуйте власну думку
Етюд – невеликий за обсягом, переважно безсюжетний твір настроєвого характеру ("Цвіт яблуні", "Невідомий" М.Коцюбинського, "Дорога" В.Стефаника, 'Три зозулі з поклоном" Гр. Тютюнника та ін.). Поряд з поняттям Е. вживаються його термінологічні синоніми — студія, образок, шкіц (ескіз), що вказують на свідому незавершеність твору, на оте "ледь-ледь", що робить його привабливим. Е. використовується також у драматургії ("Кам'яна душа" І.Франка) та, зважаючи на його ліричні характеристики, — в поезії: найактивніше до цього жанру звертається І.Драч.
ОСІНЬ У МОЄМУ МІСТІ
(етюд)
Ще вчора сонечко гріло по-літньому. А сьогодні вночі до мого міста непомітно вступила чарівниця-осінь.
Виглянула я у вікно — і не впізнала трьох братів осокорів, що ростуть у дворі. У їхні буйні зелені крони осінь вже де-не-де вплела пасма жовтого листя. Молода берізка опустила додолу довгі коси-віти. А вітер чеше, чеше їх, заспокоюючи красуню. Не сумуй, що незабаром опаде твоє листя.
Прийде весна — і на місці опалого листочка виростуть нові, молоді пагінці.
Ще пишніше розквітне твоя врода.
Кожний новий ранок зустрічає мене по-іншому: то загорне у густий туман, то сипне за комір кілька холодних краплинок осіннього дощу, то збадьорить прозорою прохолодою. А інколи розщедриться ранок і зустріне свіжовимитим сонечком, скісні промені якого заглядають під самі повіки, ніби просять пробачення за своїх сердитих побратимів…
Я люблю осінь за її тихий смуток, що щемом озивається в серці, за важкі кетяги горобини, за срібні нитки бабиного літа, що дарують нам окрайчик літнього тепла, за шерхіт опалого листя, який заспокоює отой щем у серці.
У садочках пахнуть достиглі яблука викохані щедрим літнім сонцем, вони вже не в змозі втриматися на гілці, голосно гупають з віт, проливаючись липким соком у холодну траву.
— “Не сумуй, — каже мені жовта гілка за вікном. — Мине осінь, пройде зима. Пора згасання зміниться порою цвітіння”.
І я не сумую, бо про це мене просила сама Осінь сьогодні вночі. Осінь, що завітала до мого міста.
Замальовка — найбільш компактний жанр художньої публіцистики, у якому висловлені враження автора від події, поєднані інформаційність і образність, ескіз з натури. Часто замальовка розповідає про незначну одиничну подію, наділяючи її визначною семантикою, підносячи суб'єктивно її значення.
Осінні замальовки (твір з односкладних речень)
Павутиння. Листя. Сонце. Повітря. Знову павутиння.
Тихо. Тепло. Сухо. Прозоро. Місто. Повільні рухи. Стежка. Стежка. Золото... Золото дерев. Золото трав. Ліс. М'якість. Трава. Дерева. Небо. Тиша...
У сон клонить. Не хочу заплющувати очі. Мить, ще мить. Хочеться бігти, кричати, несамовито нестись кудись вдалечінь. Якась тепла свіжість. «Мурашки» по спині. Так тихо, що соромно порушувати цю тишу будь-якими рухами.
Листя. Синє листя. Синє від інею. Не можу дивитись. Ще тільки вчора — сонце, павутиння, сьогодні — синє листя. Вже нема того золота, тієї прозорості, тієї свіжості. Немає лагідного сонця. Сховалося за хмари.
Хмари. Вітер. Сирість. Сирість. Великі й маленькі парасольки. Цілі сім'ї парасольок. Сховаюсь під ними від цього пронизливого дощу. Дощ... Ллє вже цілісінький день, не вщухає ані на мить, куйовдить останні листочки, рве їх з дерев і кидає під ноги перехожим. Вітер. Січе безжально обличчя і аж обпікає руки. Кутаюся у плащ, нахиляю голову та біжу додому.
Гарячий чай. Крісло. Ковдра. Приємна теплота по тілу. Дихаю на змерзлі долоні й грію їх об чашку. Хочу вигнати з себе залишки осені, стрибаю, щоб розігнати кров, нарешті втомлююсь і ніби завмираю.
Сідаю в крісло, натягую по самісінькі вуха пухову ковдру і... засинаю.
За вікном сонце, золото, золото трав, золото дерев. Павутиння. Мільйони ниточок павутиння. І люди. Лежать і бачать чудернацькі сни, схожі на мій.
Есе (від франц. essai – спроба, проба, нарис) – прозаїчне висловлювання невеликого об’єму і вільної композиції, що виражає індивідуальні враження і міркування з конкретного приводу або питання і свідомо не претендує на вичерпну відповідь.
Пам’ятайте! Обираючи жанр есе, ви можете дозволити собі бути суб’єктивними, зосередитися на частковому, а не на головному, висловлювати спірні міркування, наводячи мінімум доказів, але, з іншого боку, саме це може бути і небезпечним – уявна легкість — пиши собі, як бажаєш. Але зовсім не факт, що ваш твір вийде оригінальним та цікавим.
Перш ніж обрати жанр есе, подумайте та переконайтесь у тому, що вам є що сказати.
Стиль есе вирізняється:
– афористичністю;
– образністю;
– парадоксальністю.
Для есе характерне використання численних засобів художньої виразності:
– символи;
– метафори;
– порівняння;
– алегоричні і притчові образи.
Для передачі особового сприйняття автору есе необхідно:
– використовувати всілякі асоціації;
– проводити паралелі;
– добирати аналогії.
Есе буде цікавим, якщо в ньому будуть присутні:
– непередбачувані(парадоксальні) висновки;
– несподівані повороти;
– цікаві зчеплення.
Мовна будова есе – це динамічне чергування полемічних висловів, питань, проблем, використання розмовної інтонації і лексики.
Цікавим прикладом есе, написаним у формі «сократівського діалогу» (або у формі «запитання – відповідь»), є робота М. Бачмаги з м. Львова.
– У мене до тебе є дивне запитання, але ти все ж спробуй на нього відповісти.
– Ну, спробую.
– Ти – людина?
– Дійсно, дуже дивне запитання. Невже ти не бачиш перед собою мене – людину?
– Так, я бачу тебе, але чи впевнений, що ти насправді – людина?
– Ти справді дивний?
– Вчора я серйозно задумався над цим.
– І якого ти дійшов висновку?
– Я не маю сумніву в тому, що ми з тобою Homo sapiens, але чи не здається тобі, що наші права утискаються, принижуючи нашу гідність?
– Ну, не знаю. Я про це якось не думав.
– Впевнений, що коли тебе надто це образить, то і ти над цим задумаєшся.
– А що сталося?
– Сьогодні ще нічого, але пам’ятаєш той випадок, коли ми ввечері верталися додому після футболу?
– Таке забудеш. Нас трьох тоді зупинила міліція. І чого?
– Як це чого? Вони ж нам чітко сказали: «Пацани, – гроші, або цілими ваші батьки вас не побачать».
– Так, але якби ми були п’яні, або що. Шкода, що ми їм не віддали ті 10 гривень. Обійшлося б без синців і поламаних ребер.
– Так. До речі, ти не знаєш, як там Він? Його вже виписали з лікарні? Тому я і питаю, чи ти відчуваєш себе людиною. В Конвенції про захист прав людини та основних свобод сказано, що «Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню». А Україна, до речі, ратифікувала цю Конвенцію. А те, як з нами поводилась міліція…
– …принизило мою гідність.
– Мене теж це принизило. Але це таке.
– Я думки не зміню. Я – людина, ніхто не зможе цього заперечити.
– Так, але ти не заперечуєш, що твої права в нашій державі порушуються, і випадковостями ці порушення назвати важко. Це скоріше нагадує політику, спрямовану на приниження твоєї гідності.
– І цього я не заперечую. Але скажи мені, хто як не ми повинні відстоювати свої права і свою людську гідність?
– Невже ти захищаєш тих кондукторів, які, штрафуючи за безбілетний проїзд, обзивають порушника останніми словами; посадових осіб, які використовують службове становище для власних вигод, одним словом, людей, які так чи інакше утискають наші права?
– Ні, я хочу сказати, що…
– Я знаю. Ти хочеш сказати, що я мушу щодня виборювати право на свободу слова, гідне поводження та ще безліч прав, які мають надаватися мені беззастережно і за які я не повинен боротися?
– А ти, в свою чергу, хочеш, щоб всі твої права, гарантовані Конвенцією, автоматично почали виконуватися з дня ратифікування її Україною? А згадай, скільки років нашій державі? А чи мали якісь права і свободи наші з тобою батьки ще двадцять років тому? Так, майже ніяких. І як ти думаєш, чи звикли вони до того, що свою гідність можна захистити через суд? А саме це – найважливіше. Я зовсім не виправдовую правопорушення як з боку держави, так і з боку окремих осіб. Але ми не зможемо їх припинити самими словами, а от судовими позовами — інша річ. Ми з тобою говорили про той випадок з міліціонерами. Але ж ми не подали на них в суд, і вони залишилися непокараними і зможуть зробити таке ще і ще раз. Але якби ми оскаржили їхню поведінку, то вони, мабуть, не повторили такого, а їхній приклад застеріг би інших. І так у всьому. Ніхто за нас не зробить нашу державу правовою не на папері, а в реальному житті. Тільки наша ініціатива всіх разом – як громадян і кожного зокрема – як особистості, зможе змінити ситуацію.
– А як щодо правопорушників?
– Звичайно, вони повинні бути покарані і будуть, якщо ми цього справді схочемо. Я відповів на твоє запитання?
– Так. Ми – люди і це — незаперечний факт. А от чи дозволимо ми порушувати наші права, покаже час і наша ініціатива.
Прийомів для написання успішного есе існує багато. Наводимо деякі з них.
• Ефектний початок – вступ, дуже важливий елемент твору. Читач визначає для себе, чи варто йому читати ваше есе. Для початку есе існує кілька підходів.
1. Стандартний (найпоширеніший). Необхідно відповісти на шість запитань: хто, що, коли, де, чому і як. Відповіді на ці запитання дадуть змогу читачеві зрозуміти, чого йому очікувати.
2. Несподіваний – це може бути що завгодно, але читач повинен бути здивований або шокований.
3. Дієвий — зображення самого процесу, а причини й наслідки випливуть далі. Цей підхід зручний для коротких есе.
4. Авторитарний – пропонує інформацію в наказовому тоні, щоб створити враження упевненості автора тільки в собі.
5. Інформативний — читач одразу отримує інформацію про те, що буде далі у творі.
6. Цитатний – вдало підібрана цитата одразу привертає увагу читача (не рекомендується використовувати прислів’я і кліше — це банально).
7. Діалоговий – з одного боку, такий початок стимулює читача як учасника діалогу, з іншого, – це може бути просто потік думок з риторичними запитаннями.
• Хронологія есе – послідовність подій (але не зациклюйтесь на часі ~ есе може вийти нудним). Просто згадуйте час. Не намагайтесь у дрібницях описувати все, що відбувалося в певний період.
• Оповідання — дія або історія, що триває до самого кінця есе, в якій підкреслюються якості, можливості або знання, пов’язані з темою вашого есе.
• Опис – характерною рисою такого есе є яскрава образність твору, що підтверджується багатою мовою, і цікаві деталі, які залишають читача довгий час під враженням.
• Порівняння – в основному цей прийом використовується щодо питання, за яким потрібно описати, наприклад, досвід або невдачу.
• Фінальні компоненти – останні абзаци (абзац) мають завершувати вашу думку і залишити в пам’яті читача яскравий слід.
Приклад твору-есе публіцистичного характеру.
Я – українець
Слова українського гімну давно запали в душу і були вивчені за власним вибором у підлітковому віці. Мені подобаються вишиванки, я люблю їх вдягати – це гарний і рідний мені одяг. Українські майстрині вміють робити з вишиванок справжні витвори мистецтва. До мого раціону входить багато різних страв, серед яких має місце і сало, хоча найбільша перевага віддається його копченому різновиду. Із великим задоволенням танцюю гопак – чудовий, жвавий, енергійний і запальний танець, який приносить багато приємних емоцій. З Дніпром пов’язує багато спогадів, але перепливати його спадало на думку лише у найекстремальніших фантазіях. Мій «Кобзар» лежить на тумбочці під рукою. Коли я шукаю розради для душі чи відповідей на складні питання, то перечитую емоційні і мудрі слова Шевченка. Рушники, що залишились від бабусі, приємно милують око. Я – українець?
У випадку поранення з моїх судин струменить кров червоного кольору. Але прапор моєї держави має блакитно-жовте (або синьо-жовте, за Конституцією) забарвлення, як і його маленькі копії, що супроводжують мене на життєвих шляхах. Я рідко відмінюю слова «пальто» та «кіно», але якщо вони органічно увіллються у новий правопис, то вживатиму частіше.
Важливі у моєму житті слова говорились різними мовами, але переважно українською. Я – українець?
У дитинстві мені подобалось спостерігати за грою київського «Динамо», і хоч зараз інтерес не той, але це теж певний репрезентант України. Коли дивлюся бої Кличків, крім споглядання спортивної майстерності, приємно, що на престижних світових боксерських аренах здіймається наш прапор. Я байдуже ставлюся до Клочкової, але завдяки їй Україну також знають у світі. Мені не доводилось літати літаками західного виробництва, проте з Ту-154 наша земля виглядає незгірш, як з «Боїнга». У мене не стояла можливість вибору різних громадянств, але, незважаючи на це, я практично не уявляю іншого місця свого постійного проживання, окрім як України. Я буду жити там, де мені зручно і там, де дозволять обставини, але це місце немислиме без українських просторів. Я – українець.
Тут ще земля не охолола від дурості, совковості, зросійщення, ще ходять вулицями колишні райкомівські і обкомівські керівники, колишні слідчі КДБ і відставні радянські військові. На тутешніх цвинтарях є багато покинутих могил, стертість імен на яких пов’язана не так з матеріалом виготовлення, як з відсутністю належного догляду, бо вже немає кому їх впорядкувати. Я не один, я живу серед моїх співвітчизників, які лаються і б’ються у громадському транспорті, стовбичать у автомобільних пробках, святкують і сумують, працюють і гуляють. Ми різні, але всі ми українці. Серед нас ще є ті, хто не розучився читати і самостійно мислити.
Я – українець.
Тут є студенти, які, бажаючи отримати заповітний «корінець» диплома, можуть навіть прийти на пари з предмета, який їм абсолютно до лямпи, а прийшовши, займатися віршуванням або написанням sms.
Тут на грошах ми побачимо гетьманів, бо президенти на таке ставлення ще не заслужили. Часом тут жартують: то дотепно, то грубо, а посміхаються то щиро, то натягнуто. Моя етнічна приналежність завжди зі мною і не зникає лише від того, що її не зафіксували у паспорті. Вона у моїх генах, у моїй свідомості, у світовідчутті. Я – українець!
Я по-своєму люблю як міста з їхніми мережами центрального опалення, площами, стадіонами, театрами, книгарнями і неоновими вивісками, так і села з їхньою екологією і простим щирим ставленням до життя, без силіконових тілом і розумом жінок.
Я люблю вузькі бруковані вулички Львова і дивуюся помпезно-сірим кварталам Харкова. Одеса і Донецьк не потрапляли до сфери моїх мандрів, але хочеться сподіватись, що й там є чому дивуватися й чому радіти. Затишна і напівсонно-спокійна Полтава є милим провінційним містом. Я впритул бачив «патріотів на трибунах» і тому впевнений, що в окопах їх точно не буде.
Я вірю в Україну, але не довіряю окремим індивідам і суспільним групам. Моє повітря переважно наповнене спокоєм і свіжістю. Гори дають відчуття мети і змушують міркувати й про духовні вершини. Крім того, на них значно менше людей і ближче до неба.
Приємно дивитись на наше небо за будь-якої погоди, особливо ясної ночі, коли видно такі маленькі і водночас велетенські, відділені мільйонами кілометрів зірки. І хоча сни я бачу рідко, довколишня природа з яскравими соняшниками з надлишком компенсує таку особливість.
Цокіт підборів на Хрещатику відрізняється від тупотіння у столицях інших держав. Сніг у Карпатах, мабуть, не схожий на свої канадські чи швейцарські відповідники, а кримська галька шурхотить інакше, ніж турецька.
Українські пісні й колискові завжди зі мною, як і горбата, натоптана бруком спина Андріївського узвозу. Свого часу одна з вулиць, де я мешкав, мала лише номер, але вона не стала від того менш рідною.
Якщо у мене будуть діти, то швидше за все вони народяться в Україні. Бо я – українець.
Дев’ять правил написання креативного есе
Як радять писати есе? Правильно! Креативно. Що криється за цим словом? Швидше за все, політ думки, оригінальність тощо. Все просто: головне – засвоїти дев’ять правил.
1. Тільки позитивна мова (описувати краще те, що є, а не те, чого немає).
2. Слова-зв’язки (вони допомагають плавно переходити з однієї частини до іншої).
3. Різна структура речень. (Читати речення правильної структури нудно. Додайте кілька інверсій. Пишіть різні за довжиною речення.)
4. Зрозумілі слова. (Розумійте значення слів, які ви вживаєте в есе. Ви пишете, щоб уразити змістом, а не словниковим запасом. Вишуканість гарна, але в міру.)
5. Різні слова (синонімія.)
6. Лаконічність.
7. Кожне слово важливе (без повторів; кожне речення повинне нести унікальний зміст).
8. Активна життєва позиція
Визначити способи творення слів, розібрати слова за будовою. Пояснити орфограми у словах.
Степовик, ніженька, піддашник, дит'ясла, запорізький, піднебесся, Полісся, піднісся, розрісся, відтепер, медсестра, телемережа, зелень, приписати, надпис, захист, черговий, придунайський,як-небудь, молодь, добре, набагато, історнко-математнчний, салон-магазин, тяжкохворий, військовий, перший, хмарочос, підмосковний, жовтизна, суспільно-політичний, ЗНУ, ПІП, одні, спасибі, супутник, фотоапарат, галуззя, галузь, сьогодні, мир, марево,прикручувати, світ, кисломолочний, вариво, прикордонний.
Хто швидше? Запишіть подані слова у дві колонки:
• зі вставленою буквою з;
• зі вставленою буквою с.
..творив, ..сох, ро..питав, ..ховане, нав..кіс, ..чавити, ..помин, ро..діл, ..чинити, ро..чин, бе..помічна, ..просоння, ..прадавен, ..добич, ..фотографувала, ..далеку, ..хлип, ро..клад, ..тривожено, ..тер, бе..причинно, ..чистив, ..корила, ..шила.
Якщо ви правильно виконали завдання, з останніх букв записаних слів складеться вислів Олександра Олеся.
Хто швидше? Запишіть подані слова у дві колонки:
• зі вставленою оуквою и, • зі вставленою оуквою і.
Метод..ст, електр..к, зубож..ння, такс..ст, артист..зм, піан..ст, лінгв..ст, електромехан..к, заручн..к, неоромант..зм, чітк..сть, істор..к, віолончел..ст, магнет..зм, автомобіл..ст, авантюр..ст, геохім.ж, єрет..к, урбан..ст.
Якщо ви правильно виконали завдання, з перших букв записаних слів складеться початок вислову Олександра Олеся: «… велику і крила нам легкі дає».
Для виконання завдання можна повторити правила, розміщені на відповідній сторінці мого блогу.
1 варіант
Несло то гілку рододендрона, то цупкий вінок із якихось дивовижних трав та альпійських квітів, досі не бачених нею, таких, що цвітуть лише там, високо в горах, у понадхмар'ї, де те буває й туманів, де сонце світить вічно ( Олесь Гончар ).
2 варіант
Світ - веселка, що з річки до лісу простяглася по небу, ясна, і крізь її райдужну завісу видно легкий зарис рибалки й човна.
03.04.2020 р.
Тема: Узагальнення вивченого з теми "Багатокомпонентне складне речення"
Списати, вставляючи пропущені букви і розставляючи потрібні розділові знаки. Підкреслити граматичні основи і побудувати схему речення.
Справді щоб визначити хто перед тобою достат..н..о поч..кати поки людина заговорить одразу по її мовл..нню можна зробити висновок наскільки ця людина кул..турна ерудована розумна і
чи цікаво буде вам із нею сп..лкуватися.
Відповіді надсилати на адресу g.sotnik@ukr.net
06.04.2020 р.
Контрольна робота. Складне багатокомпонентне речення
Заняття 34. Багатокомпонентні складні речення
. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.
*Пригадайте, що таке текст. Прочитайте. Визначте, чи належить даний уривок до тексту. Якщо так, то проаналізуйте тему, основну думку, стиль мовлення і тип мовлення цього уривка. Звірте свої міркування із подальшим повідомленням учителя.
(На) певно, (не) об'їжджений…
(На) певно!
Подумав Ігор: "Мабуть, через те
Дають його мені, щоб знов і знову
Чинити прикрість: подивіться, ось
Верхівець без комонний, що утратив
Верховну силу не лиш над людьми,
Своїм розбитим військом, - над собою!
Нехай стражданням владаря, вождя
Страждає, в це сідло вступивши вбоге!
…Замислений був Ігор. І (не) знав,
(Не) знав, що їде у сідлі Кощія…
(Р. Лубківський)
3. Повідомлення теми і мети уроку; мотивація навчальної діяльності учнів
4. Вивчення нового матеріалу
ЛІНГВІСТИКА - наука про мову; мовознавство.
ТЕКСТ - у семіотиці й лінгвістиці - послідовність знаків мови, що становить єдине ціле і виступає предметом дослідження лінгвістики тексту; особлива форма побудови усного чи писемного мовлення, що становить розгорнуте висловлювання однієї особи, звернене до співрозмовника або до себе.
ТЕМА ТЕКСТУ - те, про що йдеться в тексті, його зміст.
МЕТА (основна думка) тексту - те головне, заради чого твориться текст.
ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ ЛІНГВІСТИКИ ТЕКСТУ - структура тексту у зв'язку з його темою, метою (головною думкою), типом і стилем висловлювання, зв'язки між компонентами тексту.
*Спишіть, вставляючи пропущені букви. Вкажіть на зображувально-виразові мовні засоби (епітети, метафори, порівняння, синоніми, емоційні звертання, особливе членування тексту, будова фрази тощо).
Багатовіковий досвід трудового люду, його творча снага, сила духу, біль і гнів, боро..ба, стражда..я, мрії - все це зафіксовано у слові, в народній пісні, думі, прислів'ї, повнозерному народному афоризмі... Українська мова сьогодні - це мова, що, ввібравши найці..іше з надбань минулих віків, перебуває в невпинному розвитку... Саме таке її б..га..во фіксує нова фундамента..на праця українських мовознавців - 11-томний Словник української мови... Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповн..на музики й квіткових пахощів - скі..кома епітетами супроводя..я визначе..я української мови! І, зрештою, всі ці епітети слушні... У вигляді мови природою дано людині великий скарб.(За тв. О.Гончара "Цвіт слова народного")
ПЛИВЕ Дунай. ПЛИВЕ - ПЕРЕПЛИВАЄ
Через пісні слов'янських любих лад,
Через дівочі співи...
(Р.Лубківський)
СПІВ голубий долине з-над Дунаю,
Обніме СПІВ Дніпра і СПІВ Дністра...
(Р.Лубківський)
СЛОВА вмирають. Блякнуть. Їх багато...
І раптом чуєш злато слово. ЗЛАТО!
(Р.Лубківський)
5. Закріплення набутих знань :
*Проаналізуйте лінгвістику даного тексту. Визначте дане і нове цього уривка.
Труд, як материнська рука, веде нас по стежці. Він є вірним другом. Він не зраджує. У радісній знемозі він пахтить, як дорога.
Любов. Відчуваю її, як дорогу, теплу долоню на голові. Вона перебирає моє волосся, лоскоче мене за вухом, ніби я якесь мале. Вона — щось таке, що підносить людину вгору, і завмирає в неї дух. Вона знає такі таємниці, що від них розривається серце, як стигла слива, надвоє. Скільки людей співало їй! А вона, пишна, сходить, сонцем іде на небо, світить, б’є в очі, як у глибокий колодязь пустелі. І молодість дзвенить... (За Ю. Яновським).Комунікативний практикум Скласти усний міні-твір-роздум на тему «Життя прожити — не поле перейти». Який стиль і тип мовлення ви використаєте?
Тема: Складне синтаксичне ціле. Співвідношення ССЦ із абзацом
– зачин (початок думки);
– середню частину (виклад теми);
– кінцівку (підсумок).
1) лексичних засобів (повторення окремих слів у різних реченнях, уживання особових чи
вказівних займенників тощо);
2) морфологічних засобів (співвідношення видочасових і способових форм дієслів);
3) синтаксичних засобів (порядок слів у реченнях і порядак самих речень, паралелізм
(однотиповість) побудови речень, неповнота окремих речень);
4) ритмомелодійних засобів в усному мовленні (паузи між реченнями короткі, підвищення голосу
на початку цілого і зниження наприкінці).
Структурні типи складних синтаксичних
цілих
|
|
З ланцюжковим зв’язком компонентів
|
З паралельним зв’язком компонентів
|
– є послідовний зв’язок між реченнями;
–максимальна самостійність першого речення, до якого логічно приєднується кожне наступне, розкриваючи, уточнюючи зміст попереднього, що сприяє розгортанню думки; –лексичні повтори; –є займенники та займенникові прислівники. |
–паралельний зв’язок між реченнями;
– однотипні за будовою речення, що характеризуються відносною самостійністю; – речення поєднані семантичними відношеннями; – єдність речень відбувається завдяки видочасовим формам дієслів; – властиві відношення переліку, зіставлення, протиставлення; – містять опис послідовних, незалежних одна від одної подій, станів, явищ, дій, які відбуваються водночас. |
Прямо над нашими ворітьми стоїть зірниця, а повз ворота проходять люди і
час. Як він іде – це найбільше видно по наших ясенах, по тому, що вони
тримають на собі – чи весняну росу, чи зелені шуми, чи осінній смуток, чи
зимові хустки. Іноді, коли я сплю, час приходить і до мене, постоїть-постоїть
біля узголів’я та й злегка потягне за чуба малого, щоб він підіймався угору.
Отак я й росту! (М.Стельмах).
|
Німіє степ і тьмариться.
Поспішаючи, кудись ховаються останні шуми й гуки довгої літньої днини. Не погасло ще на заході як кров червоне зарево, а вже над ним у темряві далекого неба зажевріла, немов жарина в попелі, вечірня зоря. А місяць, що перше висів серед ясного неба сірою, малопомітною плямою, під темним крилом ночі зразу ожив і засвітився білим чарівним огнем. Ринуло з неба ціле море тихого світла, все на землі потопляючи. Над степом промайнув легенькою тінню незрячий сон. Ніч зайшла (С.Васильченко). |
Я люблю тебе, незрадлива мудросте книг, твої сонця чи світильники, і скорботу твою, і радість твою.
Я низько схиляюсь перед тобою, щоб не схилитись перед кривдою і самовдоволеним чи крикливим невіглаством (М.Стельмах).
З’ясувати лексичне значення виділених слів.
Переказати висловлювання, дотримуючись логіки й послідовності викладення думок.
Пригадати одну з названих у тексті народних пісень, відтворити її. Проаналізувати зміст.
Доповнити текст, створивши один абзац, як заключну частину висловлювання.
Чи поділяєте ви думку про те, що народна пісня може щось значити для старшого покоління, але не для молоді? Аргументувати свою думку.
http://library.gnpu.edu.ua/books/Syntax%20sentence/Chapter%206/Part3.htm
- у кінці розповідного двоскладного чи односкладного речення (Ніч. Спека.);
- у кінці спонукального речення, якщо в ньому відсутня інтонація оклику або питання (Вирішить завдання. Зробіть коротенький аналіз речення.);
- у кінці графічно скороченого слова (напр.; і т.д.);
- для виділення приєднувальних конструкцій: Будуть козаки подорожні проїжджати, твій голос зачувати, до могили будуть завертати. Бандуро моя (М.Пригара);
- після назв дійових осіб перед їх репліками в драматичних творах:
Василь. І довго це ти будеш чухатися?
Конюх. Вибачте, пане. Винен.
- між однорідними членами речення, безсполучниково або за допомогою потиставного сполучника (Він встав, потягнувся, підійшов до вікна);
- між частинами складного речення (У кав'ярні вони зустрілися з друзями, яких давно не бачили);
- при виділенні інтонацією і за смислом звертання, вставних і вставлених словосполучень і речень, відокремлених другорядних членів речення, а також уточнюючих слів, вигуків, стверджуючих часток і порівняльних зворотів (Пиши ж мені, друже, якщо матимеш час).
- для виділення однотипних частин складного речення: Шелестить пожовкле листя по діброві; гуляють хмари; сонце спить; ніде не чутно людської мови (Т.Шевченко);
- між поширеними членами речення: Я люблю їхати на поле тоді, як ниви зеленіють та хвилюються зеленими хвилями; коли обважнілі колоски черкаються об голову, об вуха… (І.Нечуй-Левицький);
- у кінці рубрик, напр., Звуки бувають: 1) голосні; 2) приголосні) та ін.
- у безсполучникових складних реченнях з різнотипними частинами, якщо друга частина розкриває загальний зміст першої або пояснює окрему її частину (Він врахував все: і що скаже він, і те, як його сприйме аудіторія, і навіть думку самого Миколи Петровича);
- після узагальнюючого слова перед однорідними членами речення (напр.: послідовність дій така: 1) довести, що речення складне; 2) з'ясувати вид складного речення та ін.);
- при прямій мові у випадку, коли слова автора їй передують (Петро нарешті вимовив: "Я впевнений, що це правда").
- коли думка, що виказувалася у реченні, ще не закінчена (І так було з ним завжди… Він працював, працював, а нагороду за його працю одержували інші…)
- для передачі схвильованого, емоційного мовлення за допомогою обірваних, незакінчених речень (Василь… Але ж ми… Але ж я… Що ж нам робити?..)
- на місці розмовних пауз (Людей треба любити… прощати… Ось що головне…)
- коли той, хто каже, хоче приховати свою думку, не розкриваючи її повністю (Вони зустрілися… Він і вона…);
- при використанні цитат, якщо цитата береться не з початку речення, або якщо цитата розірвана на декілька частин ("…а по-друге,- закінчила Лариса- хочу випустити новий альбом").
- між присудком і підметом, якщо вони виражені однаковими лексично- граматичними категоріями (Справжня дружба - чисте джерело);
- на місці пропущеного члена або кількох членів речення: Сьогодні (є)- твій день народження;
- при відокремленій прикладці (Я так довго працював - завдяки твоїй підтримці - для того, що б доказати самому собі: можу);
- перед узагальнюючим словом після однорідних членів речення (На пустирях, у рівчаках та неглибоких балках - скрізь росте ця невибаглива рослина);
- при вставлених конструкціях: Є віра - невже цього мало,- що ти в цьому місті живеш (Л.Первомайський);
- у безсполучникових реченнях з різнотипними частинами, якщо між ними є умовно-часовий або наслідковий зв'язок: Зійде сонце - утру сльози, ніхто не побачить (Т.Шевченко);
- якщо друга половина безсполучникового складного речення має значення протиставлення: Ще сонячні промені сплять - досвітні вогні вже горять (Л.Українка);
- між двома словами, які вказують на просторову, часову або кількісну межу: за цей період ми планували зібрати 15-20 тон яблук;
- при прямій мові для виділення слів автора; тире ставиться після іншого розділового знака; напр.: Він подумав, подумав, вимовив: - Ну що, хлопці? Зробимо?- і посміхнувся.
- перед кожною реплікою в діалозі; напр.:
- І де все це ти вичитав?
- Як це вичитав?- обурився Дмитро
- Це я все сам придумав!- гордо відповів він.
Вчителька помовчала, потім вимовила:
- І що ж це в тебе за голова така?
- одна дужка- після цифри або букви, якою позначаються перераховувані рубрики в тексті, напр., комп'ютер складається з: а) системного блока; б) монітора; 3) клаві-атури);
- дві дужки- для додаткової інформації, різномінітних уточнень, вказівок та таке ін.: Михайло Краснопудзенко народився 1985р. (в серпні місяці) в м.Києві;
- при вставних і вставлених конструкціях, напр., Що? (вона підійшла до нього ближче) Невже ти ще не зрозумів, чому я така?;
- для виділення ремарок після назви діючої особи в драматичних творах: Мар'яна (до Олексія). Чого ж ти чекаєш, любий?).
- при використанні цитат, які вводяться в авторське мовлення як самостійний текст (цитата починається з великої букви ): Арістотель не приймав учення Платона про ідеї. "Платон мені друг, але істина - ще більший мій друг" - відомий його афоризм;
- при використанні цитат, які вводяться в авторський текст як частина цього тексту (цитата пишеться з маленької букви): Борис Буряк пише, що "в художній структурі сценаріїв і фільмів Олександра Довженка завжди присутній сам автор"
- для виділення власних назв книг, літературних творів, газет, журналів, телевізійних програм, підприємств, та таке ін. (СП "Зоря", журнал "Ровесник");
- для виділення слів, вжитих у незвичному або іронічному значенні (такі слова вимовляються з особливою, підкресленою інтонацією): О, мій "великий"…- з неприховуваною іронією прошепотіла Олена, притуляючись до Анатолія.
- у кінці спонукального речення, якщо, крім спонукання, в реченні виражається емоційний стан того, хто говорить ("А ну, відчиняй!"- вигукнув хтось за дверима);
- після звертання при емоційному його виділенні (- Хлопці! - покликав Олег Васильович - Швидко біжить до мене!);
- у кінці розповідного речення, у якому виражається емоційний стан автора (Боже! Що ж ви наробили!). Такі речення називають вокативними.
30.04.2020 р.
Тема: Звуки мови і знаки письма. Вимова голосних і приголосних звуків.
Пригадайте (або повторіть) абетку. Розташуйте слова в алфавітному порядку.
Зірка Мензатюк, Катерина Штанко, Олесь Гончар, Володимир Рутківський, Юрій Винничук, Валентин Чемерис, Володимир Дрозд, Ніна Бічуя, Іван Малкович, Марко Вовчок, Василь Герасим'юк , Галина Кирпа, Олександр Довженко.
На які дві групи умовно можна розподілити цих майстрів художнього слова ( завдання бінарне: + укр.літ.)?
Виконайте фонетичний розбір слів пом'якшення , яскравість.
Зразок:
Немає коментарів:
Дописати коментар